?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry


Початок нарису про Gorgany race 2011 тут http://nicks-trips.livejournal.com/11670.html
 


Забрали свої речі у суддів, злили фотки з взятими КП та знайшли собі місце на галявині. Хаваємо, п’ємо чай, теревенимо з Дмитром, Романом та іншими хлопцями з інших команд. Результати навіть не йдемо дивитись, але через певний час Роман сходив туди, повернувся і каже: “Хлопці ви 9-ті! Ми з Сергієм не могли в це повірити. Ми відчували, що вичавили з себе майже все і багато що нам вдалося, але з огляду на склад учасників та складність самих Горган, місце в 10-ці видавалось нам чимось фантастичним… Минулого року ми були 36-ми, а цього року 9-ті з 80-ти команд. Це при тому, що команд 6 займаються мультиперегонами професійно, мають тренерів, спонсорів, заявляються на багато змагань в різних країнах… Цього року в Горганах також приймало участь кілька зовсім непоганих команд з інших країн. Хлопці з Польщі майже третину дистанції трималися за Ушльопками, щоправда потім як виявилось здулись та розтринькали свою перевагу над багатьма іншими командами. Також були цікаві команди з Чехії, Росії. Перегони вже справді стали міжнародними. Ми навіть підійшли до листа з результатами, щоб побачити це на власні очі :) Годин 15 тому, коли ми з останніх сил продиралися крізь жереп, я думав, що Горгани таки дійсно не для мене і я слабак, а от тепер я стою на фініші перед листком з результатами і виявляється, що мабуть таки ні… :)  

Минулого року ми взяли 5 основних КП з 13-ти, а цього року 10 основних з 15-ти. І це при тому, що минулого року у нас на треку було 64 км, а цього року лише 78 км. Різниця не кардинальна. Так що ж нам цього року краще вдалося порівняно з попереднім? Сергій нарешті залив до GPS нормальні мапи та 70-80% орієнтування у нас цього року відбувалося саме за GPS. Це дозволило нам не робити багатьох зайвих рухів та раніше помічати, коли ми йшли кудись не туди. Власне за мапою ми лише визначали стратегічні цілі. Можна сказати, що цього року орієнтування у нас проходило не за мапою та компасом, а за GPS та компасом. Також допомагало те, що ми почали перегони не з КП 1, а з КП 16. Перед нами вже йшли інші команди та ми або бачили їх сліди, або зустрічали їх. Це часто густо дозволяло швидко орієнтуватись локально. До вдалого орієнтування треба ще додати вдалий вибір стратегії. Майже ніяких зайвих рухів, добре розраховували час та свої сили і зробили майже все можливе. Якби ми не спали вночі та не сиділи біля багаття на КП 5, то взяли б ще КП 14 а можливо навіть і 11 та 14 разом, але це теорія. Не знаю як Сергій, а я точно не був готовий до 30-годинних перегонів нонстоп. 8-добовий тріп до Баварії, в якому не хотілося втрачати час на сон а ні в день, а ні в ночі. Через півтори доби після повернення 2 доби Стакера XX з треком на 110 км (з них мінімум 60 км пішки) та без нормального сну. А через 5 діб вже Gorgany race 2011… Мій організм вже був відверто підсівший перед перегонами і побігати посеред тижня напевно була неслушна думка, бо тільки зайве навантажив ноги. Одним словом вичавити зі свого організму 30 годин безперервного руху в нормальному темпі Горганами я точно не міг. На Gorgany race 2011 запам’яталось просто маніакальне бажання організаторів нас постійно кругом купати, але вони напевно розраховували на іншу погоду. Тим не менш, попри дуже холодну ніч, пересуватись вдень за вологої та похмурої погоди було досить комфортно. Якщо минулого року ми постійно потерпали від спраги і місцями нам відверто щастило знаходити воду, то цього року ми майже спокійно годин по 6-8 пересувались без жодного ковтка води. Скинути баласт це завжди добре. Ну а перехід через Аршицю – це одна з тих речей, які нас роблять сильнішими :) Хоча до початку перегонів слова організаторів про те, що “Gorgany race це перегони для найсміливіших та найвідважніших” я сприймав як звичайний піар :) “Ушльопки” до речі таки зустріли під час перегонів в лісі ведмедя. Можливо це також їм допомогло посісти перше місце :)  

В уточненому протоколі з врахуванням результатів команд, які не дійшли до фінішу та фінішували на суддівському КП13 ми посіли 14-те місце, але до початку змагань 14-те місце нам також видалось би зависоким. За підбором команд учасниць з Gorgany race в Україні може сперечатись лише X-Крим, але горган та жерепу в Криму немає, тому Gorgany race це найкраща можливість перевірити себе та дізнатись свої можливості. Якби мені ще 3 роки тому хтось сказав, що я буду ходити по горам 30 годин з обміллю їжі та при цьому буду знаходити КП та виконувати висотні вправи з мотузками, я б нізащо не повірив. Що вже казати про горгани, соснові джунглі та жереп? Але виявляється, що я все це роблю та навіть отримую від цього задоволення :) Як би я міг про це дізнатись, якби не Gorgany race? :)  


 

Так виглядають кроси, в яких я відходив двоє перегонів Gorgany race


P
.S. Хочу висловити подяку організаторам за теплу дружню атмосферу на перегонах та чудовий універсальний маршрут, який кожен може адаптувати під свої сили та завдання. Також хочу відзначити цьогорічні надзвичайно цікаві технічні етапи, які були під силу навіть новачкам. Ну а за чай на фініші взагалі окрема подяка. Було варто фінішувати лише заради нього :)

 

А так виглядали мої ноги після Gorgany race 2011


P
.P.S. Вільну добу після перегонів ми вирішили провести на прогулянці Карпатським трамваєм. Мальовничі краєвиди під стук коліс, “Нафтуся”, смачнючі бутери з натурального копченого сала у тітки Ганни, пороги на найчистішій річці в Європі – Мізунці, підвісні мости… І все це на свіжому повітрі у майже безлюдних місцях.

 

Всі фото з перегонів Gorgany race 2011, Вигоди, "Карпатського трамвайчика" та Стрия http://nicks.io.ua/album463664

 

Latest Month

June 2012
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by heiheneikko